Эксперт о мечтах "полной украинизации Донбасса"

РИА Новости Украина — радиостанция «Голос Столицы»

Председатель Донецкой военно-гражданской администрации Павел Жебривский пообещал выделить 30 миллионов гривен городу, который первым переведет все названия, указатели и вывески на украинский язык.

Мотивационные средства должны пойти на развитие инфраструктуры города-победителя. Об этом Жебривский написал на своей странице в Facebook. Кроме этого, предусмотрены призы за второе и третье место — 20 и десять миллионов соответственно.

В интервью «Радио Свобода» Павел Жебривский объяснил инициативу неким «стимулом и такой конфеткой». Он отметил, что «сейчас очень хочется увидеть: что когда въезжаешь в Донецкую область — это Украина. Это визуализация, в первую очередь — это реклама, вывески. В украинском городе, с украинскими вывесками должны быть классные дороги, и это также дополнительный стимул. Потому что там, где украинское, там модерн».

Эффективны ли такие шаги Павла Жебривского проанализировал в эфире радиостанции Голос Столицы эксперт, руководитель Центра военно-правовых исследований Александр Мусиенко.

(текст публикуется на языке оригинала)

Такий собі призовий фонд, це сума доволі суттєва. А звідки Донеччина та її голова візьмуть такі кошти?

— Я думаю, що Донеччина, як і інші регіони, як і її голова, бере ці кошти з держбюджету. Я думаю, що тут мова йде про субвенції, як це передбачено бюджетним кодексом і законодавством України про субвенції для місцевого врядування на різного роду проекти: на будівництво доріг, ремонт шкіл і так далі. Тобто те, про що говорив Павло Іванович, саме про інфраструктурні проекти. Але як на мене, ініціатива правильна і дуже хороша. Ніхто нікого нічого не змушує, а навпаки заохочує до того, щоб таку діяльність, таку програму з перейменування, зі зміни вивісок і українізації проводити. Більше того, як мені відомо, то вже ряд міст і селищ Донеччини вже активно розпочали таку фазу змагань, вступати, хто ж буде першим.

Яка саме реакція представників місцевих адміністрацій на таку пропозицію? Багато міст готові поборотися? Які саме вже оголосили про те, що вони згодні?

— Мені точно відомо, що готовий Покровськ, це колишній Красноармійськ, це таке немаленьке містечко, точно відомо за те, що вони готові і всерйоз готові на те, щоб якраз зайняти в цих змаганнях так званих перше місце і отримати 30 мільйонів. Вони вже навіть знають, куди ці гроші використати. І я думаю, що не буде проблемою долучити інші міста.

Тобто поки що відомо лише про Покровськ?

— Офіційно так, але розумієте, враховуючи той масив проблем, який є, і той масив проблем, який є в інфраструктурі, в інших місцях, то ці кошти дуже потрібні і я думаю, що багато міст якраз на Донеччині приєднається до цієї ініціативи.

А є якісь цифри, скільки коштує перекласти вивіски, вулицю? Чи не вийде так, що 30 мільйонів якраз витратять на те, щоб перейменувати?

— Якщо ми будемо говорити про Покровськ, то там мова йшла, наскільки мені відомо, про суму близько мільйона гривень. Там проблема не стільки в представниках міської влади і проблема не стільки у вивісках вулиць, вказівниках на дорогах. Це все можна перекласти і якщо державні органи за це візьмуться, то тут проблем не буде. Проблема буде в приватних юридичних особах, закладах розважальних, кафе, ресторанах, які не дуже хочуть і не поспішатимуть ці вивіски змінювати. Тут є проблема.

А міська влада якось може впливати на те, щоб приватні заклади міняли вивіски на українську?

— Розумієте, тут міська влада може лише рекомендувати зробити це.

Це не входить до цього конкурсу? Мається на увазі, 30 мільйонів можна виграти лише перейменовуючи вулиці, вивіски, але не приватні заклади, їхні вивіски?

— Так, але мова йде ще і про те, щоб загалом з’являлося все більше української мови. І крім того, стосується не лише вивісок, але і реклами, тому що і реклама на білбордах часто російською мовою зустрічається.

А взагалі багато зараз вивісок і табличок з назвами вулиць українською мовою? По всій країні.

— У мене такої достеменної статистики немає, щоб зараз сказати. Але я можу сказати, що української зараз стало більше. Це якраз пов’язано з перейменуванням, з декомунізацією. Тобто змінюються назви вулиць і природно, що вони вже нові таблички з’являються вже українською, а не старі російською, як це було раніше.

А як взагалі щодо настрою людей на Донеччині та Луганщині? Чи багато жителів регіону за останні три роки перейшли на українську?

— Є позитивна динаміка. Особисто я можу спостерігати. Можливо не така хороша, як хотілося б, але вона є і я хочу сказати, що така політика, яку взяв в даному питанні пан Жебрівський, голова військово-цивільної адміністрації Донеччини, вона, як на мене, є правильна. Тому що мова не йде зараз про якісь заборони, мова не йде про якісь зобов’язання, а мова йде реально про те, що виконавши певні завдання, виконавши фактично норми закону, тому що це норми закону про українську мову щодо українізації, отримуються кошти з держбюджету. Тобто там політики місцеві, які часто спекулюють на тому, що от краще б гроші дали на економіку, краще би дали на ремонти шкіл, на пенсії і так далі, то зараз у цих політиків зникає цей матеріал, зміст для спекуляцій. Оскільки так от отримуйте і гроші, будь-ласка. Тому як на мене, ініціатива правильна і це потрібно розвивати.

Тобто вирішили йти не шляхом заборон, а саме стимулюванням.

— Так, шляхом стимулу. І як на мене, це в даному випадку правильно.

А не станеться так, що ми дійдемо до того, що за кожну літеру української мови доведеться платити?

— Ні, ну ви ж знаєте, що окрім пряника має бути і кнут в окремих випадках, для балансу. Тому коли потрібно, треба йти і політикою заборони, політикою зобов’язання виконувати того, що прописано в законі, наприклад.

А як взагалі люди на сході країни ставляться до україномовних людей?

— Я вам можу сказати, що я не бачив особливо в принципі і ніколи такого шаленого негативу, щоб він там демонструвався. Є окремі випадки, безумовно, і чомусь часто ці випадки асоціюються з владою. Тобто з нападками на владу, якщо ти говориш українською мовою, значить ти підтримуєш владу, ти підтримуєш уряд. Хоча це неправильно і в даному випадку можна сказати, що є більше навіть не до україномовних, а більше все-таки до влади. А так, в принципі, сказати що є дуже велика агресія, ну, я б так не сказав.

Ранее народные депутаты Андрей Тетерук и Андрей Ильенко в эфире «ГС» прокомментировали, почему пришло время урегулировать языковой вопрос в Украине, и не приведет ли это к обострению ситуации.